У 2025 році ризики співпраці з ненадійними (ризиковими) контрагентами залишаються актуальною загрозою для українського бізнесу через посилення податкового контролю та антикорупційних заходів.
Зростання кількості перевірок, а також продовження розвитку тіньової економіки сприяє поширенню фіктивних компаній, розвитку шахрайських схем та схем по ухиленню від сплати податків.
Крім того, інтеграція України до ЄС та приєднання до антикорупційних конвенцій ОЕСР вимагають від компаній ретельної перевірки партнерів, аби уникнути санкцій та репутаційних втрат
Уявіть: ви уклали вигідний контракт, але через кілька місяців дізнаєтеся, що партнер — фіктивна фірма (яма), договір недійсний, а податкова анулювала ваш податковий кредит, що призвело до мільйонних збитків.
Розумна обачність при виборі контрагента — це не просто рекомендація, а ключовий елемент виживання бізнесу в умовах економічної нестабільності та посиленого регулювання.
Ризик №1. Визнання договору недійсним
Одним із найсерйозніших ризиків співпраці з неблагонадійним контрагентом є можливість визнання договору недійсним через відсутність повноважень у підписанта. Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України, правочин вважається дійсним лише за наявності у підписанта відповідних повноважень. Якщо директор чи представник контрагента діяв без належного обсягу повноважень суд може визнати договір недійсним (стаття 215 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, якщо юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Суди застосовуючи вище вказану норму закону, оцінюють не лише дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників / акціонерів тощо, а й обставини стосовно того, що сама третя особа, контрагент за договором, знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження повноважень юридичної особи, тобто діяла недобросовісно і нерозумно.
Дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних
осіб – підприємців та громадських формувань - вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Такі висновки зробив Верховний Суд у складі ОП КГС у постанові від 14 квітня 2025 року у справі № 904/2465/21 – https://reyestr.court.gov.ua/Review/127355956.
Висновок: Перед підписанням договору перевірте статут контрагента, повноваження підписанта та записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Використовуйте сервіси, як-от YouControl або OpenData, дані відкритих реєстрів, щоб переконатися, що ваш партнер діє законно.
Ризик №2. Спори з податковою.
Співпраця з неблагонадійним контрагентом може стати наслідком фінансових втрат через податкові ризики.
Податкові органи активно перевіряють контрагентів на ознаки фіктивності, і якщо ваш партнер має проблеми (наприклад, не подає звітність, є фігурантом кримінальних проваджень, не має достатнього обсягу матеріальної технічної бази, не може підтвердити ланцюг постачання), ви можете втратити право на податковий кредит (стаття 198 Податкового кодексу України) та отримати податкове повідомлення -рішення.
Співпраця з ризиковим контрагентом може також стати причиною — зупинення реєстрації податкових накладних.
В свою чергу, в даному випадку не можна не згадати про фундаментальне Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) від 22.01.2009 р., яке надає змогу не допустити обмеження законного права платника податків на податковий кредит, віднесення певних сум до витрат, за умови реальності господарської операції, у випадку порушення його контрагентом та контрагентами такого контрагента податкової дисципліни.
Вказаним Рішенням фактично роз’яснено, що платник податку не повинен зазнавати негативних наслідків, у звʼязку з невиконанням його контрагентом податкових зобов’язань. В іншому випадку це може стати надмірним тягарем для платника податку, що порушить справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Висновок: Перевіряйте контрагента в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (https://usr.minjust.gov.ua), Єдиному реєстрі боржників (erb.minjust.gov.ua), аналізуйте його податкову історію та звітність через спеціалізовані платформи, як-от ДПС e-Services(https://cabinet.tax.gov.ua/help/info-partner.html). Відстежуйте інформацію на сайті судової влади (https://court.gov.ua).
Ризик №3. Антикорупційні санкції
Співпраця з контрагентом, який має зв’язки з корупційними схемами чи перебуває під санкціями, може призвести до серйозних наслідків. Так, відповідно до ЗУ "Про запобігання корупції", компанії, які співпрацюють із підсанкційними особами, можуть бути притягнуті до адміністративної чи навіть кримінальної відповідальності.
Чому це небезпечно? У 2025 році, з приєднанням України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом, антикорупційні санкції можуть включати не лише штрафи, але й заборону на участь у державних тендерах чи обмеження доступу до міжнародних ринків.
Висновок: Перед укладенням договору перевірте контрагента на наявність у санкційних списках РНБО, а також у міжнародних базах, як-от OFAC чи EU Sanctions Map. Це захистить ваш бізнес від непередбачуваних санкцій.
Прописуйте у договорах із діловими партнерами антикорупційні застереження, які можуть включати:
1. Заяву щодо дотримання антикорупційного законодавства;
2. Заяву про заборону на роботу з субпідрядниками чи субагентами;
3. Заяву про відсутність конфлікту інтересів та зв'язків із особами,
уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,
а також вимога повідомляти в разі зміни будь-якої із цих заяв;
4. Заяву про те, що діловий партнер веде господарську діяльність на
законних підставах та отримав відповідні ліцензії, дозволи тощо у відповідності
до закону;
5. Право проводити контроль та перевірку діяльності ділового партнера,
відповідно до договору;
6. Право на повернення раніше сплаченої винагороди, застосування
штрафних санкцій чи розірвання договору, у випадку порушень
антикорупційного законодавства та/або антикорупційної програми діловим
партнером.
Ризик №4 Репутаційні ризики
Репутація — один із найцінніших активів сучасного бізнесу. Співпраця з неблагонадійним контрагентом може завдати їй непоправної шкоди. Наприклад, асоціація з компанією, причетною до шахрайства чи судових спорів, може відштовхнути клієнтів, партнерів і навіть інвесторів.
У цифрову епоху інформація про ненадійних контрагентів швидко поширюється через медіа та соціальні мережі. Один невдалий партнер може поставити під загрозу роки роботи над іміджем компанії.
Висновок: Аналізуйте відгуки про контрагента в медіа й на платформах, як-от Google Reviews чи X. Це допоможе уникнути репутаційних втрат.
Розумна обачність — ваш найкращий захист від неблагонадійних контрагентів. Ретельна перевірка документів, реєстрів і відкритих джерел допоможе уникнути юридичних, фінансових і репутаційних проблем. У 2025 році, коли бізнес працює в умовах посиленого контролю та цифрової прозорості, це не просто рекомендація, а необхідність.
Кирило Кузнецов, адвокат, партнер АО «Адвокатська контора «Місяць і партнери», секретар Комітету з питань захисту бізнесу та інвесторів у складі НААУ.
Запис на консультацію:
+380960728582
