25.12.2024 року Президент України підписав ЗУ «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав» (далі - Закон № 4111-IX від 04.12.2024).
Задекларованою метою цього Закону є забезпечення виконання Україною взятих на себе зобов’язань щодо подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях та запровадження ефективного механізму притягнення юридичних осіб до відповідальності.
Передумовою для його прийняття стала ратифікація Україною Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях (далі – Конвенція), яка також є одним з найвищих антикорупційних стандартів, необхідних для наближення України до членства в ЄС.
Основною вимогою Конвенції є встановлення автономної юридичної відповідальності юридичних осіб за підкуп іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.
Закон № 4111-IX від 04.12.2024 запроваджує низку важливих змін до КК України та КПК України, які викликають занепокоєння у бізнес-середовищі. Вважається, що новації даного закону можуть бути своєрідним інструментом тиску на підприємства з боку правоохоронних органів.
Чим це обумовлено?
Так, у ч. 2 ст. 96-3 КК України встановлено, що незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи є встановлені фактичні обставини, що свідчать про:
1) вчинення уповноваженою особою, її засновником (учасником), кінцевим бенефіціарним власником або членом наглядової ради від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння;
2) незабезпечення здійснення покладених на уповноважену особу юридичної особи законом чи установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння;
3) незабезпечення виконання покладених на уповноважену особу юридичної особи законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо здійснення нагляду та/або контролю за діями осіб, які діють від імені юридичної особи або за дорученням її уповноважених осіб, є членами її колегіальних органів або найманими працівниками, що призвело до вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння;
4) вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 цього Кодексу, з відома її уповноважених осіб, засновника (учасника), кінцевого бенефіціарного власника, члена наглядової ради.
Під суспільно-небезпечне діяння в розумінні цього Закону підпадають кримінальні правопорушення, які передбачені статтями 209, 369, 369-2 КК України:
-Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом;
- Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі;
- Зловживання впливом.
Як було зазначено, застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру з підстав, передбачених цією частиною, не потребує встановлення фізичної особи, дії або бездіяльність якої підпадають під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 цього Кодексу.
Вважаємо, що вище зазначене суперечить презумпції невинуватості, яке передбачене ст. 62 Конституції України, оскільки підставою для кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення (ст. 2 КК України).
Таким чином, застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи не може бути відокремлено від кримінальної відповідальності відповідної фізичної особи. В іншому випадку – це може призвести до зловживань з боку правоохоронних органів, адже компанії можуть бути притягнуті до відповідальності без необхідності доведення вини конкретної особи.
З метою досягнення задекларованої мети Законом № 4111-IX від 04.12.2024 передбачаються такі види заходів кримінально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осіб (ст. 96-6 КК України):
1) штраф;
2) конфіскація майна;
3) ліквідація;
4) додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру.
Необхідно зазначити, що запроваджені тимчасові обмеження кримінально-правового характеру (ч. ч. 1, 2 ст. 96-10-1 КК України) такі як: заборона для юридичної особи здійснювати певний вид та/або види діяльності, а також обмеження в отриманні прав та/або переваг не відповідають вимогам верховенства права. Так як, ст. 42 Конституції України закріплює за кожним право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підводячи підсумки необхідно відмітити, що запровадженні заходи кримінально-правового характеру, які направлені на боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб, є необхідними в умовах наближення України до найвищих антикорупційних стандартів, водночас застосування останніх без дотримання конституційних гарантій є не виправданим.
Невизначеність і ризик свавільного трактування закону відкриває широкі можливості для втручання у діяльність компаній, застосування механізмів тиску або "шантажу" відносно юридичних осіб, які ведуть діяльність у конкурентних галузях або залучаються до міжнародних угод.
