Арешт рахунку підприємства. Алгоритм захисту.

У сучасному бізнес-середовищі арешт банківських рахунків підприємств у рамках кримінального провадження стає надзвичайно актуальною проблемою.

Це створює для підприємців складні юридичні ситуації та потребує компетентного правового захисту.

У даній статті пропоную проаналізувати правові аспекти цієї проблеми та запропонувати алгоритм дій при підготовці адвокатом клопотання про скасування арешту накладеного на рахунок, враховуючи вимоги українського кримінального процесуального законодавства та судову практику.

Можливі правові підстави для блокування банківського рахунку:

1. Наявність судового провадження (не кримінального). Вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківський рахунок. Наявність відповідної ухвали може бути перевірена за допомогою сайту «Судової влади».

2. Наявність виконавчого провадження. (Винесення ДВС постанова про накладення арешту на майно боржника, у тому числі банківські рахунки). Наявність виконавчого провадження може бути перевірена шляхом аналізу реєстру боржників.

3. Наявність арешту рахунку, який накладено в рамках кримінального провадження. Аналіз інформації шляхом використання сайту «Судової влади» не завжди приносить результат, тому радимо одразу звернутись до Банку із письмовим запитом з метою отримання інформації щодо підстав блокування банківського рахунку. Також у випадку наявності інформації щодо відкритого кримінального провадження відносно Клієнта необхідно звернутись до слідчого з проханням повідомити підстави для накладення арешту.

Отримавши реквізити ухвали суду на підставі якої були вжиті заходи забезпечення кримінального провадження необхідно прийняти рішення щодо 1) підготовки клопотання про скасування арешту до суду, який постановив ухвалу або 2) звернення до апеляційного суду із скаргою на таку ухвалу.

Протягом тривалого часу існувала і продовжує існувати позиція судів, щодо неможливості апеляційного оскарження ухвал про відмову у скасуванні арешту. Водночас, нещодавно Касаційний кримінальний суд в ухвалі від 23 січня 2024 року у справі №569/19829/21 визначив, що право на апеляційне оскарження має бути доступне у даній категорії справ.

Нормативно-правове обґрунтування клопотання.

Червоною лінією, яка має проходити через підготовлене адвокатом клопотання має бути недоторканість права власності, що гарантовано статтею 1 Протоколу 1 ЄКПЛ, ст. 42 КУ, а також ст. 7, 16 КПК України щодо основних засад кримінального провадження.

Далі особливо важливим є правильне визначення правових підстав для накладення арешту, тобто яку мету переслідує орган досудового розслідування (ч. 2 ст. 170 КПК України): збереження речових доказів; спеціальна конфіскація; конфіскація майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У зв’язку з цим необхідно перевірити чи:

- санкція інкримінованих статей передбачає конфіскацію майна як виду покарання;

- чи може бути застосована спеціальна конфіскація;

- чи доведено факт заволодіння грошовими коштами, які містяться на рахунках злочинним шляхом, а також чи заявлявся цивільний позов.

- чи визначено слідчим конкретний розмір шкоди, а також чи не було накладено арешт на всі наявні на рахунку кошти і майбутні видаткові операції, а не в межах визначеної суми шкоди, що забезпечило б в повній мірі досягнення заявленої мети кримінального провадження.

П. 4 ч. 2 ст. 167 КПК України передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є підстави вважати, що вони набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

При обґрунтуванні клопотання про скасування арешту, накладеного на рахунок підприємства необхідно також перевірити:

- чи відповідає інкримінований слідством період тому, під час якого на рахунок підприємства надходили кошти, а також підтвердити джерело погодження цих коштів.

Належними доказами на підтвердження даних обставин можуть бути:

- Договори з контрагентами, видаткові накладні, акти виконаних робіт (надання послуг);

- Банківські виписки/платіжні доручення (із визначенням періоду)

Особливо увагу необхідно звернути на те, що безготівкові кошти, на які накладено арешт не є речовим доказом, тобто не відповідають критеріям зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК України.

Зі змісту ст. 98 КПК України слідує, що на банківському рахунку не зберігаються індивідуально визначені кошти власника рахунку, відповідна сума грошових коштів обліковуються банком на рахунку під зобов’язання банку за дорученням власника рахунку перерахувати/зарахувати відповідну суму грошових коштів у межах такої суми.

Правова позиція, яка викладена в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 19.09.2019 р. у справі №760/18416/19 р.

Більш того наявність втручання у право власності товариства не є виправданою, якщо:

- підозри щодо незаконності діяльності товариства відсутні, а наявні підозри стосується виключно контрагентів.

- відсутні інших факти або інформації, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що товариства, його посадові особи причетні до будь-якого кримінального правопорушення, не існує (тобто відсутня «обґрунтована підозра» у розумінні прецедентної практики Європейського суду з прав людини);

- не забезпечено справедливого балансу між загальними (громадськими) інтересами (якщо б вони були реальними та правами підприємства і, опосередковано, його контрагентів, оскільки арешт накладено без обмеження граничної суми.

- потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Також не зайвим буде звернути увагу, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 172 КПК України:

«1. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

2. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна».

Передбачена частиною 2 названої статті КПК України необхідність має бути об’єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.

Тобто, розгляд судом клопотання про арешт майна без повідомлення власника майна, жодним чином не мотивувавши таке рішення наявністю об’єктивних для цього підстав може свідчити, що розгляд клопотання було проведено з порушенням права власника майна на захист, що призвело до однобічності судового розгляду та незаконності оскаржуваного судового рішення.

Вважаємо, що детальний аналіз дійсних причин накладення арешту на рахунок підприємства, збір необхідних доказів, а також детальне обґрунтування клопотання про скасування арешту є запорукою успіху при захисті прав клієнтів у даній категорії справи.

У випадку, якщо на рахунок Вашого підприємства було накладено арешт - звертайтесь за юридичною допомогою: +380960728582