Перелік обов'язків роботодавця вказано в Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу» та деталізовано в п. 37 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затвердженого постановою КМУ від 07.12.2016 р. №921 (надалі – Постанова №921).
· плани перевірок стану військового обліку на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць;
· завдання з методичного забезпечення військового обліку й підвищення кваліфікації посадових осіб, відповідальних за організацію та ведення військового обліку.
Керуючись вказаними планами, районні (міські) ТЦК та СП (військкомати) щороку проводять перевірки підприємств, які перебувають на території їхньої відповідальності та в яких працюють військовозобов'язані, що заброньовані за ними, а також військовозобов'язані, які мають мобілізаційні розпорядження. Решту підприємств перевіряють раз на три роки (п. 78 Постанови №921).
Одночасно слід звернути увагу, що окрім районних (міських) ТЦК та СП (військкоматів) повноваження щодо перевірки стану ведення військового обліку покладено, зокрема, на:
1. Центральні органи виконавчої влади та інші держоргани, які відповідно до затверджених ними планів проводять щороку перевірку стану військового обліку на підприємствах, в установах й організаціях, які перебувають у сфері їхнього управління (п. 79 Постанови №921).
2. Облдержадміністрації, які у взаємодії з обласними військовими комісаріатами можуть здійснювати перевірку держорганів, підприємств, установ й організацій, що перебувають на території їхньої відповідальності (п. 80 Постанови №921).
3. Оперативні командування, які відповідно до затвердженого Генштабом Збройних сил плану проводять перевірку держорганів, підприємств, установ й організацій, що перебувають у межах зони відповідальності згідно з військово-адміністративним поділом території України (п. 76 Постанови №921).
Отже, у випадку виявлення порушення під час перевірки стану ведення військового обліку вищезазначеними органами, на роботодавця може бути накладений адміністративний штраф.
Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), передбачена наступна відповідальність для роботодавців за порушення у сфері військового обов'язку та військового обліку, а саме:
Стаття 210-1 КУпАП «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка передбачає штраф:
за перше порушення:
· для громадян від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн. – 3 400 грн.)
· для посадових осіб від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 грн. – 5 100 грн.)
за повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період:
· для громадян від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 грн. – 5 100 грн.)
· для посадових осіб від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5 100 грн. – 8 500 грн.).
Тобто на посадову особу, яка відповідальна за ведення військового обліку може бути накладено адміністративне стягнення з перше порушення (3 400 грн. – 5 100 грн.) та за кожне наступне протягом року 5 100 грн. – 8 500 грн.
Такі категорії справ розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі СБУ або СЗРУ).
Розглядати справи про адміністративні правопорушення і штрафувати мають право лише керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Приклади:
1. Прийняття керівниками чи іншими посадовими особами установ, закладів на роботу (навчання) осіб, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання (ст. 211-3 КУпАП). Справа № 619/4642/18;
2. Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст. 210-1 КУпАП). У справі від 27 червня 2019 року № 370/2237/18 позивачу, який є секретарем та одночасно виконуючим обов’язки голови сільської ради, судом відмовлено в скасуванні постанови військкомісаріату на підставі:
• позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме: порушив статтю 15 Закону № 1932: виконавчий орган сільської ради у галузі оборонної роботи не забезпечував: підготовку громадян до військової служби не проводив, оскільки списків таких громадян у сільській раді відсутні. Тільки після значних нагадувань до РВК подано із значним затягуванням списки юнаків;
• позивач не забезпечував на території сільради ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників, картки первинного обліку не велися. Позивач, як в.о голови сільської ради не сприяв військовому комісаріату району у його роботі в мирний час. Не проводив взагалі роботу з призовниками, в тому числі їх оповіщення, що також поставило під загрозу невиконання в повному обсязі весняного призову 2018 року, чим, як посадова особа, порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
3. У справі № 766/15387/18 було відмовлено у задоволені позову, де вказано, що ОСОБА_2, маючи організаційно-розпорядчі повноваження керівника ДП "Херсонський НВЦ стандартизації, метрології та сертифікації" не надавши до 20 червня 2018 року до Херсонського ОМВК інформацію (Відомість) про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, порушив вимоги: абзацу 14 частини 1 статті 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та пункту 15 Положення про військово-транспортний обов'язок, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 210-1 КУпАП.
Щодо фізичних осіб – підприємців.
Пунктом 36 цього Порядку визначено, що персональний облік призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи (навчання) ведуть державні органи, підприємства, установи та організації.
Тобто серед переліку тих, хто повинен вести військовий облік, відсутні підприємці, тому що вони не є юридичними особами. Таким чином, законодавством не передбачено ведення військового обліку фізособою-підприємцем. Ця норма зберігатиметься, поки не буде внесено відповідних змін до нормативно-правових актів.
Але хоча ведення військового обліку ФОПами не передбачено, Міноборони, спираючись на ч. 5 ст. 34 Закону № 2232, підкреслює, що ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи або навчання покладається, зокрема, й на громадян-підприємців та інших самозайнятих осіб (листи Генштабу ЗСУ від 27.09.2017 р. №321/5989, Міноборони від 13.11.2017 р. №321/7065).
Територіальні центри не мають права накласти штраф на підприємця за неведення військового обліку, зокрема під час воєнного стану, оскільки КЗпП не передбачає адміністративної відповідальності для фізосіб-підприємців ані за неподання до військкоматів списків працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць, ані за приймання на роботу працівників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання, ані за незабезпечення сповіщення про виклик до військкомату. За це не передбачена й адміністративна відповідальність.
Тож вести військовий облік фізособа-підприємець може лише добровільно. В разі, якщо підприємець ухвалив рішення вести військовий облік, він повинен дотримуватися всіх нормативних актів та несе адміністративну відповідальність у разі порушення, згідно зі ст. 210-1 КпАП, які накладають територіальні центри (ст. 235 КУпАП).
